Description

Новий розділ у моєму «Театрі уяви». Твір мистецтва служить потужною метафорою Цей невпинний плин часу, творчої самотності та гармонії, що народжується з хаосу. У центрі композиції — босий мандрівник у білому, який пробирається вперед, протистоячи потужній бурі. В одній руці він тримає напівпрозору парасольку, що нагадує крило; іншою він грає на скрипці. Його мелодія — це сама пісня вітру — сила, яка змітає ноти та забирає стару книгу під назвою «Проходячи вітер». На задньому плані крізь дерево з'являється гігантський, первинний циферблат годинника, показуючи, що час тут діє за власною сюрреалістичною логікою. Динамічні мазки пензля створюють відчутне відчуття шторми, яке розмиває межі реальності. Рейтинг ERA: Середній Високий Майстерність (Томас Іслі, США). «Театр уяви та алегорії, де реальність стає поезією» — Сальваторе Сіціліано (Італія).